Звичайно, мій тато сильно переймався, коли йшов в АТО. Але він не знав, з
якими труднощами йому доведеться зіткнутися. Переймався за благополуччя своєї
родини, так як не знав, як далеко дійдуть бойові дії. І боявся, що не зможе нас
захистити, оскільки знаходився від нас далеко. Побоювався і за своє
життя. Тато в мене, миролюбний, він проти війни, і не розуміє, як можна
вбивати людей.
Коли ми з татом прощалися, перед
від'їздом, він нас з мамою сильно обняв, поцілував і заплакав. А ми з мамою
сказали, що обов'язково його дочекаємося.
Діана, 5-А
